Про захист інтересів пенсіонера при стягненні пенсійним фондом переплати пенсії

Досудове та судове провадження

Цивільне судочинство

Суть

Пенсійний фонд звернувся до суду з позовом до пенсіонера про стягнення над міру сплаченої суми пенсії на підставі ст. 102 Закону України «Про пенсійне забезпечення», мотивуючи свої вимоги наступним.

Згідно з постановою суду першої інстанції адміністративний позов пенсіонера до органу Пенсійного фонду про визнання дій протиправними було задоволено. Пенсійний фонд зобов’язано здійснити перерахунок та виплату пенсії відповідно до ст. ст. 40, 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Постановою апеляційного адміністративного суду було скасовано постанову суду першої інстанції, в задоволенні позовних вимог пенсіонеру було відмовлено. Пенсійний фонд вважає, що відповідач повинен був завчасно повідомити орган Пенсійного фонду про винесене рішення для вжиття відповідних заходів щодо внесення зміни до персональних даних пенсіонера. Оскільки пенсіонером таких дій вчинено не було, то при опрацюванні Пенсійним фондом рішення апеляційного адміністративного суду у пенсіонера виникла переплата пенсії, зумовлена несвоєчасним повідомленням про винесене судом рішення.

Розв'язання

Позиція захисту ґрунтувалася на правових нормах цивільного законодавства та законодавства про пенсійне забезпечення, з яких слідує наступне.

Відповідно до ст. 50 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Крім того, відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі, як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Оскільки Пенсійний фонд намагався стягнути над міру сплачену суму пенсії на підставі свого рішення, позиція сторони захисту пенсіонера використала практику ЄСПЛ в частині презумпції невинності відповідача. Положеннями рішень у справах «Довженко проти України», п. 47 (заява № 36650/03), «Allenet de Ribemont v. France», п. 33 (заява № 15175/89) визначено, що презумпція невинності може порушуватися не тільки судом, але й також представниками інших владних структур, що, в свою чергу, порушує право відповідача на справедливий суд, закріпленого у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Висновок

Тому, на підставі ст. 1215 ЦК України в задоволенні позовних вимог Пенсійного фонду до пенсіонера було відмовлено.